Зовнішня політика:
чому ніхто не знає віцепрем’єрку Стефанішину
За Конституцією, Кабінет міністрів забезпечує, зокрема, здійснення зовнішньої політики держави, реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Євросоюзі та в Організації Північноатлантичного договору. Для виконання цих завдань у нас є міністерство закордонних справ на чолі з Дмитром Кулебою та віцепрем’єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Саме вони і мали б бути головними ньюзмейкерами за цими напрямами.
Насправді ж усе геть не так. З самого початку президентства Володимира Зеленського стосунки і з Заходом, і з Росією намагався монополізувати Андрій Єрмак, так само як і тему війни на Донбасі (через що, до речі, маємо перманентний конфлікт міністерства оборони та генштабу ЗСУ).
Це було відомо, ще коли Єрмак посідав скромну посаду президентського помічника. «Примітно, що до класичної дипломатії Єрмак ставиться украй скептично. Ті, хто спілкувався із помічником Зеленського, відзначають його зневіру до традиційних переговорів та до всього того, чим дипломати зазвичай займаються. Кажуть, він має переконання, що більшості результатів, яких прагне Україна на міжнародній арені, можна було б досягти через дружбу та неформальні домовленості із закордонними політиками», — писала «Європейська правда» в листопаді 2019 року.
Такий погляд Єрмака на дипломатію не міг не призвести до його конфлікту з Вадимом Пристайком, який був міністром закордонних справ в уряді Олексія Гончарука. 11 лютого 2020-го Єрмак здобув велику апаратну перемогу — посів крісло керівника Офісу президента, витіснивши звідти Андрія Богдана. І вже 28 лютого Пристайко в ефірі телеканалу «Україна 24» повідомив, що не виключає своєї відставки, та заявив про готовність залишити посаду у будь-який час.
Він зазначив, що відбором на посаду очільника МЗС має займатись глава ОП Єрмак, бо це - його робота, але остаточне рішення — за президентом. «Що стосується, чи підбирається на мою посаду хтось, очевидно, що так», — сказав тоді опальний міністр. Свій конфлікт із Єрмаком він пояснив тим, що вони є представниками різних підходів до ведення дипломатії. Себе Пристайко назвав представником традиційного підходу, а Єрмака — нетрадиційного.
Це було відомо, ще коли Єрмак посідав скромну посаду президентського помічника. «Примітно, що до класичної дипломатії Єрмак ставиться украй скептично. Ті, хто спілкувався із помічником Зеленського, відзначають його зневіру до традиційних переговорів та до всього того, чим дипломати зазвичай займаються. Кажуть, він має переконання, що більшості результатів, яких прагне Україна на міжнародній арені, можна було б досягти через дружбу та неформальні домовленості із закордонними політиками», — писала «Європейська правда» в листопаді 2019 року.
Такий погляд Єрмака на дипломатію не міг не призвести до його конфлікту з Вадимом Пристайком, який був міністром закордонних справ в уряді Олексія Гончарука. 11 лютого 2020-го Єрмак здобув велику апаратну перемогу — посів крісло керівника Офісу президента, витіснивши звідти Андрія Богдана. І вже 28 лютого Пристайко в ефірі телеканалу «Україна 24» повідомив, що не виключає своєї відставки, та заявив про готовність залишити посаду у будь-який час.
Він зазначив, що відбором на посаду очільника МЗС має займатись глава ОП Єрмак, бо це - його робота, але остаточне рішення — за президентом. «Що стосується, чи підбирається на мою посаду хтось, очевидно, що так», — сказав тоді опальний міністр. Свій конфлікт із Єрмаком він пояснив тим, що вони є представниками різних підходів до ведення дипломатії. Себе Пристайко назвав представником традиційного підходу, а Єрмака — нетрадиційного.
Тож на заміну Пристайку Єрмак підібрав Дмитра Кулебу, який в Кабміні Гончарука обіймав посаду віцепрем’єра з питань європейської і євроатлантичної інтеграції. Спочатку на Банковій навіть хотіли, аби Кулеба суміщав обидві посади — голови МЗС і віцепрем’єра. Але знайшлися розумники, які показали Єрмакові Конституцію, де посада міністра закордонних справ згадується чотири рази, а можливість її суміщення з іншими посадами в уряді не передбачається.
Зрештою, в ОП вирішили позбутися Пристайка у два кроки. Перший було зроблено торік 4 березня, під час заміни уряду Гончарука на уряд Дениса Шмигаля. Чиясь невидима, але могутня рука поміняла Кулебу і Пристайка місцями. Кулебу посадили в крісло очільника МЗС, а Пристайка — в крісло віцепрем’єра. А через три місяці після цієї кадрової рокіровки було зроблено другий крок: Верховна Рада відправила Пристайка у відставку, а віцепрем’єром призначила Ольгу Стефанішину, яка у 2017–2019 роках працювала генеральним директором Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції.
Зрештою, в ОП вирішили позбутися Пристайка у два кроки. Перший було зроблено торік 4 березня, під час заміни уряду Гончарука на уряд Дениса Шмигаля. Чиясь невидима, але могутня рука поміняла Кулебу і Пристайка місцями. Кулебу посадили в крісло очільника МЗС, а Пристайка — в крісло віцепрем’єра. А через три місяці після цієї кадрової рокіровки було зроблено другий крок: Верховна Рада відправила Пристайка у відставку, а віцепрем’єром призначила Ольгу Стефанішину, яка у 2017–2019 роках працювала генеральним директором Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції.
На той час вже було відомо, що Пристайко готується стати послом у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії. Відповідний указ Зеленський підписав 20 липня.
Щодо Стефанішиної можна припустити, що для неї її нова посада стала неабияким кар’єрним злетом. Але з-поміж усіх членів уряду вона чи не найменше згадується в ЗМІ. Тож чим конкретно вона займається, досі невідомо переважній більшості українців. Недивно, що про її попередника Пристайка кажуть, що він був просто щасливий стати послом у Британії.
При цьому Єрмак тримає під контролем діяльність Стефанішиної. Показово, що коли 5 жовтня Стефанішина зустрілася у Римі з міністром закордонних справ Італії Луїджі Ді Майо, то у цій зустрічі взяв участь і Єрмак. Також він неодноразово проводив зустрічі з послами країн Великої сімки та головою представництва ЄС в Україні. Фактично на цих зустрічах Єрмак підміняв собою не лише Стефанішину чи Кулебу, а й самого Зеленського. Та посли змушені це терпіти.
При цьому Єрмак тримає під контролем діяльність Стефанішиної. Показово, що коли 5 жовтня Стефанішина зустрілася у Римі з міністром закордонних справ Італії Луїджі Ді Майо, то у цій зустрічі взяв участь і Єрмак. Також він неодноразово проводив зустрічі з послами країн Великої сімки та головою представництва ЄС в Україні. Фактично на цих зустрічах Єрмак підміняв собою не лише Стефанішину чи Кулебу, а й самого Зеленського. Та посли змушені це терпіти.
Доволі жалюгідну роль було відведено Кулебі. Він використовується переважно для заяв у соцмережах. І у цій ролі з ним легко конкурує навіть епатажний Олексій Арестович, якого Єрмак просунув на посаду спікера делегації України у Тристоронній контактній групі. А потім ще й призначив своїм позаштатним радником з питань стратегічних комунікацій у сфері нацбезпеки та оборони.
Ситуація дещо змінилася після 20 січня 2021 року, коли відбулася інавгурація нового президента США Джозефа Байдена. Справа тут у двох взаємопов’язаних моментах.
По-перше, Єрмак від початку президентства Зеленського був головним його зв’язковим на неформальних переговорах з командою Дональда Трампа, зокрема, з адвокатом Трампа Рудольфом Джуліані та послом США у ЄС Ґордоном Сондлендом. Роль Єрмака стала загальновідомою ще в жовтні 2019-го під час слухань у Конгресі США (коли була перша спроба імпічменту президента Трампа). Тож Єрмак мав надто суперечливий бекграунд і був явно не найкращим комунікатором для налагодження довірливих відносин з новою американською адміністрацією.
По-друге, переведення переговорів на неофіційний рівень було природнім як для команди Трампа, так і для Єрмака, однак для команди Байдена це виявилося, навпаки, неприйнятним. Тому Банковій довелося відновлювати традиційний підхід до дипломатії, яким Єрмак раніше демонстративно нехтував.
По-перше, Єрмак від початку президентства Зеленського був головним його зв’язковим на неформальних переговорах з командою Дональда Трампа, зокрема, з адвокатом Трампа Рудольфом Джуліані та послом США у ЄС Ґордоном Сондлендом. Роль Єрмака стала загальновідомою ще в жовтні 2019-го під час слухань у Конгресі США (коли була перша спроба імпічменту президента Трампа). Тож Єрмак мав надто суперечливий бекграунд і був явно не найкращим комунікатором для налагодження довірливих відносин з новою американською адміністрацією.
По-друге, переведення переговорів на неофіційний рівень було природнім як для команди Трампа, так і для Єрмака, однак для команди Байдена це виявилося, навпаки, неприйнятним. Тому Банковій довелося відновлювати традиційний підхід до дипломатії, яким Єрмак раніше демонстративно нехтував.
Наслідком цих двох моментів стало підвищення ролі Кулеби і загалом МЗС. На початку лютого Кулеба мав першу розмову із новопризначеним державним секретарем США Ентоні Блінкеном. І саме Кулеба тепер безпосередньо відповідає перед Зеленським за американський напрямок, зокрема, за організацію контактів між президентами України і США. Однак загалом зовнішня політика і далі формується в ОП. А МЗС насправді лише сумлінно виконує поставлені перед ним завдання.